Каленики відмовили Гельмязову і Плешканям

Переважна більшість громад Золотоніщини на сьогодні є самодостатніми, не залежать від дотацій з району і спроможні власним коштом та шляхом співфінансування виконувати власні програми розвитку. Ще однією з причин є недостатня нормативна база та нестабільність «правил гри», коли держава майже щороку змінює принципи фінансування закладів соціальної сфери, звужуючи тим самим можливості розвитку громад.
Минулої неділі відбулися громадські слухання в селі Каленики, які, власне, є яскравим прикладом панівних настроїв щодо створення ОТГ. 2015 року громади сіл Каленики та Ковтунівка були включені Черкаською ОДА у перспективний план формування територій громад Черкаської області до складу Гельмязівської ОТГ. Цього року добровільне утворення ОТГ із навколишніми селами Золотоніського та Драбівського районів ініціювала Плешканівська сільська рада. Ініціативу підтримали громади Підставок, Ковраю та Безпальчого, але відхилили в Жорнокльовах та Левченках.
На слухання зібралося близько півтори сотні сільчан та запрошені гості з району й області. Крім сільського голови Плешканів Галини Міхової, своїм правом на ініціювання об’єднання скористалася Гельмязівська сільська рада і також направила власних представників на чолі з сільським головою Людмилою Могилою.
У обговоренні першому було надано слово представникові Центру розвитку місцевого самоврядування Сергію Гончару. Він, зокрема розповів про стимули від держави для громад, що стали на шлях об’єднання. Зокрема, у новоутвореній ОТГ калениківці мають отримати, за його словами, 400 тисяч гривень на інфраструктурні проекти та повністю використати кошти податку на доходи фізичних осіб, зібрані на своїй території, у розмірі 2 мільйони гривень. « Якщо громада не скористається своїм правом на добровільне об’єднання, її все одно об’єднають за законом з 1 січня 2019 року, але в такому разі стимулюючих коштів громада не отримає» -, наголосив Горнчар.

Після гостя з Черкас слово попросив голова Золотоніської райради Валерій Саранча. «Оскільки тут кілька разів так чи інакше згадувалася районна рада, я хочу надати присутнім роз’яснення», – сказав він.
«Коли селянам розповідають про кошти, які мають прийти у об’єднані громади, треба собі уяснити, що кошти надійдуть разом із обов’язками, яких нині громади не мають. Для прикладу: із згаданої суми ПДФО в 2 мільйони гривень 1,4 мільйона гривень калениківська громада залишає у своєму розпорядженні на власні потреби, при цьому не маючи клопоту з утриманням місцевої школи (а це обходиться районному бюджету в 1,5 мільйона гривень) і ФАПу. Найбільш спроможними є великі громади, і Золотоніський район це послідовно доводить. На Золотоніщині не занедбано жодного із діючих закладів соціальної сфери, проводиться ремонт доріг загального користування, збережено пільгове перевезення, харчування учнів та інші програми, виконання яких держава переклала на плечі місцевих громад. Ми підтримаємо будь-яке рішення, яке ухвалить сьогодні громада, але хочемо, щоб це було дійсно добровільне рішення, без тиску та маніпуляцій і з ясним баченням перспектив розвитку», – наголосив Валерій Саранча. Ще однією важливою проблемою він вважає збереження позитивного мікроклімату в громадах, щоб питання об’єднання не розсварило сусідів, родичів і односельців.
Заслухали і представників сусідніх сіл щодо їхніх ініціатив про добровільне утворення громад з центром у Гельмязові та Плешканях.
У результаті бурхливих дебатів громада ухвалила рішення про відмову у згоді на добровільне об’єднання як з Гельмязовом, так і з Плешканями, повідомляю Золотоніська райрада.