Офшори в Україні – податковий рай для обраних

Екс-віце-прем’єр України Віктор Пинзеник вважає, що офшорів в Україні побільшає. Але на відміну від інших країн, де такі режими запроваджують для всіх, у нас вони – для обраних. Останнім достатньо, скажімо, отримати статус індустріального парку, право надання якого має найчесніший український чиновник, і можна не платити ПДВ.

Про особливості українських офшорів Віктор Пинзеник розповів на власній сторінці у Фейсбуці:
«Парламент схвалив у першому читанні законопроекти про розширення офшорних податкових режимів.
Офшорами є податкові режими, де податків немає, або вони нижчі. І якщо ми звикли відносити до офшорів інші країни, то це далеко не так, бо вони є і в Україні. Уявімо ситуацію: хтось купує товар з ПДВ, тобто з надбавкою у 20%,хтось може не платити 20%. Для цього всього лише треба отримати статус індустріального парку, право надання якого має найчесніший український чиновник.
Задамось простим питанням: а як почуватиметься той, хто такого права не має? Як йому конкурувати з привілейованим бізнесом (а пільги стосуються не тільки ПДВ)?

І це турбота про інвестиційний клімат? Як можна інвестувати там, де одні мають платити податки, а інші з волі депутатів за рішенням чиновників такого обов’язку не мають?

Дискримінація відбувається не тільки по лінії: один платить, інший ні, але і по лінії: український продукт, імпортний.
Справа в тому, що норма відносно ПДВ (в силу технології стягнення ПДВ) до українських товарів діяти не може. Вона стосується лише імпорту. А тепер проста задача: якщо імпортний товар можна купити, не сплачуючи ПДВ, а національний – зі сплатою, то який товар купуватимуть? Відповідь очевидна. Це політика податкового пригнічення національного виробника, а по наслідках це все одно, що встановити на імпорт від’ємне мито, доплату з бюджету за ввезення імпортних товарів. У все це робиться під гаслом розвитку національного виробництва. За таких умов краще вкладати в інших країнах, а потім без податків ввозити в Україну.

Податковий рай для обраних. Не можу інакше називати прийняття подібних законів. Єдине приємно (хоча непросто говорити про приємне в прийнятті таких рішень): значна кількість депутатів, розуміючи проблему, не голосувала за це рішення. А тому ще один закон щодо звільнення «обраних» від сплати імпортного мита був проголосований після вже традиційних кілька кратних «навчальних вправ» по голосуванню одного й того ж питання» - резюмував Віктор Пинзеник.