На Черкащині сьогодні вшановують визволителів України

На Черкащині до 72-ї річниці вигнання німецьких окупантів з України проходять церемонії пам’яті. У містах і районах зібралися черкащани, серед яких і живі свідки Другої світової війни, і сучасні захисники країни, щоб згадати полеглих у найзапекліших боях Другої світової та покласти квіти до монументів визволителям.

Майже 300 тисяч черкащан воювали із гітлерівцями на різних фронтах. Війна забрала близько 170 тисяч мешканців Черкащини: військовослужбовців, партизанів, бійців народного ополчення, винищувальних батальйонів та мирних жителів
Уже влітку 1941 року територія Черкащини стала ареною кровопролитних битв. Використовуючи перевагу в живій силі і техніці, німецькі війська захопили в серпні — вересні всю територію краю. Під Уманню ворог створив табір смерті для радянських військовополонених.
Однією з видатних операцій Другої світової війни була Корсунь-Шевченківська битва. У цій битві брали участь війська 1-го і 2-го Українських фронтів. Вона закінчилася повним розгромом ворога. 149 воїнів Черкащини, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, двом з них це звання присвоєно двічі.
Понад 10 населених пунктів були повністю спалені і зруйновані за опір ворогові за саботаж заходів окупаційних властей, за надання допомоги, за зв’язок і участь у підпільно-партизанському русі. Зокрема, село Острівець Уманського району 16 січня 1944 р. повністю спалено - 200 дворів і 156 мешканців було розстріляно за зв’язок з партизанами; хутір Буда Чигиринського району спалено 18 червня 1943 р. і 82 особи розстріляно за надання допомоги партизанському загону «За перемогу»; хутори Вдовичин і Ленінський Чигиринського району спалено 19 жовтня 1943 р. і 466 осіб розстріляно за зв’язок з партизанами; с. Мельники спалено у жовтні 1943 р. - 352 двори і знищено 300 мешканців; у с. Вдовин Хутір спалено 140 дворів і розстріляно 409 мешканців. Така ж доля спіткала і села Будище Черкаського району, Шестеринці Лисянського району, хутір Павлопіль Маньківського району та ряд інших.
На боротьбу проти гітлерівських окупантів піднялися люди, що залишилися тимчасово на окупованій території. На Черкащині діяли більше 30 партизанських загонів і з'єднань. Від осені 1941 року діяв Звенигородський окружний провід ОУН. Одним із організаторів підпілля був Антін Шкільний, член Козачої Ради, посол від Ради до кубанців. Було створено підпільні осередки націоналістів у Манківці, Іванках, Тальному, Поташі і Трубецькому. Друкувався націоналістичний часопис «Рідне слово».
14 грудня 1943 року Черкаси були звільнені від німецько-фашистських загарбників, військами 2-го Українського фронту.